УВАГА! Шахраї збирають гроші від імені керівництва Вінницької облдержадміністрації

8На Вінниччині знову з’явилися випадки, коли шахраї, від імені керівників обласної державної адміністрації, вимагають гроші від представників агропромислових формувань, бізнесових кіл  - нібито на термінову допомогу для учасників АТО, соціальні потреби дітей та інвалідів, або  вирішення інших фінансових проблем.
У зв’язку з цим, голова облдержадміністрації  Валерій Коровій наголошує, що ні він, ні його заступники, ні керівники структурних підрозділів ОДА  з подібними проханнями не звертались і не звертатимуться до громадян краю.
У випадку виникнення  подібних ситуацій прохання повідомити правоохоронні органи та безпосередньо довести до відома керівництва області.

Нині на Вінниччині об’єдналися 33 громади, а загалом планується створити 108 ОТГ

biznes-uteshili-zakonomПро це зазначив голова Вінницької ОДА Валерій Коровій під час ефіру на обласному радіо.
За словами очільника області,  відповідно до перспективного плану Вінниччини заплановано створити 108 ОТГ. Нині ж 33 громади уже об`єдналися.
«Процедура децентралізації – це глобальні та стратегічні рішення, спрямовані на те, щоб відійти від звинувачень, які закидалися з боку країни –агресора, нібито  Уряд України централізує владу.  Було прийнято  рішення про добровільне об`єднання громад. Це дуже непростий крок, але рішучий.  Якщо на Вінниччині об`єднаються 70-75 громад, то ті, хто ще  вагається об`єднуватися -  раджу поспішити, адже Верховна Рада може поміняти форму та стратегію добровільного об`єднання і  приєднання громад відбуватиметься уже до існуючих ОТГ» - наголосив Валерій Коровій.
За його словами, зараз ми маємо класичну європейську  модель формування місцевих бюджетів. Вона  є локомотивом багатьох позитивних процесів, які відбуваються на базовому рівні.   «Органи місцевого самоврядування наділені владними повноваженнями, і,  в першу чергу, це стосується розвитку територіальних громад. Процес об`єднання – це дуже потужний каталізатор, адже  ініціатива - в руках креативних людей, які прагнуть покращити життя односельчан. Відповідно  внесених змін до бюджетного кодексу, в рамках бюджетної децентралізації, місцева влада може планувати видатки на найближчі 3-5 років. Вони ж чітко бачать стабільні джерела формування своїх доходів. Це докорінна різниця від старої системи», - підсумував Валерій Коровій.

Україна пам’ятає, світ визнає

1416605078У   дні пам’яті і скорботи жертв голодомору 1932 – 1933 років, жертв ГУЛАГів та підземних катівень НКВД всі ми низько схиляємо голови перед мужністю замордованих. І як би ми не шматували та перекроювали  нашу історію, як би не замовчували голодомори, забороняли саме слово «голод», а за привселюдну згадку про голод нещадно карали  - правду і пам’ять не знищити.
Патріоти України пам’ятають  і ніколи не забудуть про страшну трагедію 1932 – 1933 років, тихо і скорботно, без крику і розпачливої жалоби свідчать, розповідають, доносять до свідомості суспільства страшну правду про бачене і пережите, про страшну безодню горя, яке значно більше, ніж може вмістити людська душа. Це горе за межами болю та людської моралі, бо тяжко повірити в те, що це могли  творити люди. Люди тоталітарної системи, більшовицький уряд, який годували українські селяни.
То скільки ж українців знищено голодомором 1932 – 1933, якщо навесні 1933 – щогодини помирало близько 2500 осіб. Історики називають страшну цифру  - 14 мільйонів, які загинули внаслідок трьох голодоморів: 1921 – 1923, 1932 – 1933, 1946 – 1947. Найжорстокіший з голодоморів  - 1932 – 1933 років був одним із актів трагедії українців у 30–тих роках XX ст.
За приблизними підрахунками в період між 1920 та серединою 1941 року,  в мирний час, було замордовано голодоморами, розстріляно, депортовано до Сибіру та Казахстану, вислано на Соловки та інші місця і знищено понад 20 млн. українців, які мешкали на території сучасної України. Це втричі перевищує наші втрати за чотири роки найкривавішої в історії людства Другої світової війни, частина воєнних дій якої відбувалася на території України.
Голод на Поділлі знищував щоденно сотні подолян, та ні Раднарком, ні ЦК ВКП(б), КП(б)У, місцеві органи влади про голод навіть не згадували і допомогу надавати не поспішали.
Допомога почала надходити подолянам 25 лютого 1933 року.
26 квітня 1933 р. з додаткових ресурсів Наркомату і НКОЗ Вінниччина отримала харчову і грошову допомогу, проте вона не могла швидко покращити ситуацію. У квітні 1933 р. за розпорядженням А.Мікояна почала надходити допомога із резервів Червоної армії. Проте соціальна допомога не носила цільовий характер і до того ж передавалася із Вінницької області в інші регіони.
            Більшовицькій владі вдалося придушити усі протести подолян, змусити їх не лише голодувати, а й працювати як рабів, вести напівжебрацький спосіб життя, наглумитися над вірою і їх духовними цінностями. Відбулося не лише фізичне винищення подолян, а й духовне покріпачення цілих поколінь.
Голод 1932-1933 років на Поділлі привів до таких наслідків: занепад сільськогосподарського виробництва, знищення великої кількості міцних селянських господарств, пограбування подільських хліборобів у ході хлібозаготівельних кампаній, голодомору як в центральних районах Вінничини, так і у прикордонній смузі, людоїдства та трупоїдства, смертності від голоду в окремих селах Поділля в обсязі 10-12% загальної кількості населення. Жертвами голоду стали понад 800 тисяч подолян.
Отже, голод 1932-1933 рр. – це не просто результат дії якихось ірраціональних сил, не просто наслідок економічних прорахунків, а справжня війна з подільськими селянами, з усім українським народом.
Вінниччина була епіцентром голодомору  - так вважають деякі дослідники історії. До сімки районів області, які постраждали найбільше, ввійшов наш Тростянецький.
Про голод повідомляло ГПУ. В спеціальному донесенні «Про факти голоду і випадки смерті в Тростянецькому районі» від 8 травня 1932 року начальник Вінницького обласного відділу ГПУ Лєвоцкій писав секретарю Вінницького обкому : «Последние материалы все больше сигнализируют об увеличении голодания во многих селах Тростянецкого района с последствиями опухания и смертей… По с. Тростянчик голодает 40 семей, все колхозники, преимущественно бедняки, среди них 15 детей лежат опухшими. По с.Паланка  голодом охвачено 52 хозяйства, семьи колхозников в количестве 301 человека, из них 108 человек совершенно опухшие. В этом же селе голодают 15 хозяйствиндивидуальников, из них опухших 7 человек… По с. Севериновка голодает 23 человека, семьи колхозников, питаются исключительно сурогатами, как-то: тертый желудь с примесью хрена и пр… По неполным данным в районе насчитывается голодающих 950-1000 человек. Зафиксированы в районе также 19 случаев смерти от голода».
Про втрати в Тростянецькому районі свідчать обрахунки, складені для Вінницького обкому КП(б, які відображають відомості про смертність людей на Поділлі в 1931 – 1933 роках. Ці дані зберігаються в  державному архіві Вінницької області, в одній із папок під назвою «Статистичні відомості про динаміку розвитку тваринництва, полеводства та інших галузей сільського господарства Вінницької області в 1931 – 1933 роках» , опубліковані в книзі «Голод та голодомор на Поділлі 1920 – 1940 років», а також в книзі «Голод на Поділлі» (Вінниця) . Згідно з ними, станом на 01.07.1934 року кількість сільрад в районі склала 26, дворів – 13679, населення 50627 чол., а померло в районі за 1932 – 1933 рр. 9146 чол. , в т.ч. у 1932 р. – 2060 чол., 1933 р. – 7086, а за 10 місяців 1934 померло 889 чоловік.
У районі виявлено 29 масових поховань, у 29 населених пунктах встановлено 30 пам’ятників, памятних знаків, хрестів. Величними є памятні споруди: меморіал Памяті в смт Тростянець, памятники в селах Ободівка, Олександрівка, Четвертинівка.
Голодне лихоліття 33 - го не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна  рана українського народу, яка пекучим болем пронизує память багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина роз’їдає тіло і душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу. 

85-ті роковини Голодомору 1932 – 1933 років в Україні

743e0d6a86503968f409e6f1d2b62fddВшановуючи пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу  24 листопада 2017 року в смт Тростянець відбудуться наступні заходи:
15:30 – пам’ятна  Хода  від Центральної площі до Парку пам’яті по вул. Шкільній.
15:45 – мітинг-реквієм в Парку пам’яті.
Запрошуємо долучитися до заходів та вшанувати разом пам’ять невинних жертв геноциду українського народу.
Пам’ятаємо історію, її трагічні події ніколи не повинні повторитись!

25 листопада Україна вшанує жертв Голодомору

630 360 1480149407-1224Голодомор — помста за свободу. Історики пояснюють: Сталін організував геноцид, щоб покарати українців за незалежність 1917-1921 років. 
25 листопада українці та світ, як і щороку, вшанують пам’ять убитих Голодомором 1932-33 років. Жалобні заходи традиційно відбуваються також у 32 країнах світу.
Національні пам’ятні заходи до 84 роковин геноциду пройдуть під гаслом "Голодомор — помста за свободу, помста за революцію".
Як відомо, у 1917-1921 українці відродили власну державність. Українська Революція не лише повернула нашу батьківщину на мапу світу. Нова держава задекларувала демократичний лад та дотримання основних прав і свобод людини. З перших днів Українська Народна Республіка протистояла російській інформаційній та військовій агресії. Втім війна більшовиків проти України не завершилася із падінням державності.
Вже через десятиліття більшовики завдадуть остаточного, на їх думку, удару по окупованій Україні. В Інституті національної пам’яті пояснюють: насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України, репресії  — все це мало знищити українське прагнення незалежності й самих українців.
“Голодомор — це помста за свободу. Українців карали смертю за здобуту незалежність від імперій. Геноцид знищив ключові свободи: мільйони позбавлені життя, в країну повернено рабство — селянам обмежили пересування і відібрали паспорти, колгоспи застосовували примусову працю, люди не могли сподіватися на недоторканість житла, не мали свободи релігії, їх обмежили в культурних правах. Але режим не зумів досягнути головного – Україну не зламали. І свою незалежність ми змогли підтвердити вже 1991 року”, — говорить Володимир В’ятрович історик, Голова Українського інституту національної пам’яті.
Всесвітньовідома історик, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Еплбаум, яка перебуває з візитом у Києві, зокрема з нагоди виходу її нової книги «Червоний голод: Війна Сталіна проти України» відзначила під час виступу на Благодійному вечорі Києво-Могилянської академії:
“Історія Голодомору — це трагедія, але історія України — не трагедія. Незважаючи на мільйони вбитих під час війни Сталіна проти України, ваша країна є на мапі світу”.
Національні пам’ятні заходи розпочнуться у Києві о 14:30 біля Меморіалу жертв Голодомору.
О 16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українці запалюватимуть свічки біля Меморіалів Голодомору та на підвіконнях осель.
Український інститут національної пам'яті розробив та пропонує використовувати наступні візуальні матеріали (+відео): https://fex.net/#!709507208745;
Нагадаємо, що в день пам’яті жертв Голодомору українські телеканали та радіо мовлять у режимі жалоби. Звертаємося до усіх медіа вшанувати пам’ять мільйонів убитих під час геноциду, розмістивши в цей день в ефірі та на перших шпальтах знак пам’яті Голодомору або свічку.
Довідково
Голодомор – злочин геноциду проти Українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду у 1932-1933 роках, що спричинив загибель мільйонів людей.
Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”.
Голодомор залишається історичною темою, що демонструє найбільший консенсус українців в оцінці минулого. За цьогорічною соціологією, 77% вважає його геноцидом.

Відбулась зустріч керівництва району з учасниками АТО

DSC 022822 листопада відбулась зустріч керівництва району з учасниками АТО.
У зустрічі взяли участь: голова районної державної адміністрації Леонід Лобань, заступники голови райдержадміністрації та голови районної ради,   керівники структурних підрозділів райдержадміністрації та районних служб, що займаються соціальним захистом учасників АТО, учасники антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях.
У ході зустрічі розглядались питання: про стан та перспективи служби за контрактом в Збройних Силах України, налагодження та функціонування територіальної оборони району, вирішення проблемних питань учасників антитерористичної операції (інформував Сергій Стоколос, військовий комісар Тростянецького ОРВК), про пенсійне забезпечення учасників АТО (інформувала Жанна Горбань, начальник відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Бершадського відділення пенсійного фонду України), про діяльність та послуги, які надає Тростянецьке бюро правової допомоги (інформував Олег Ткач, начальник Тростянецького бюро правової допомоги), про психологічну реабілітацію учасників АТО (інформував Віктор Задорожний, заступник голови райдержадміністрації).
Зустріч пройшла у форматі відкритого діалогу та активної дискусії,   де кожен присутній мав змогу поставити на обговорення  найбільш важливе для себе запитання та отримати вичерпну відповідь на нього.
 Кожну, без винятку, озвучену проблему учасниками АТО було прокоментовано керівниками району. Учасники зустрічі дійшли висновку, що потреби й проблеми демобілізованих та діючих військовослужбовців і родин учасників АТО є дуже важливими та потребують ефективного й оперативного їх вирішення.
 Голова райдержадміністрації  Леонід Лобань  подякував за захист миру на території країни та наголосив, що двері завжди відчинені для діалогу та гарантував надання допомоги, передбаченої законодавством.
З окресленого кола питань зрозуміло, що такі спілкування обов’язково будуть постійними.
DSC 0230DSC 0247DSC 0256
 
DSC 0263DSC 0272DSC 0281
DSC 0283DSC 0286DSC 0295
DSC 0301

Відбулась позачергова районної ради

DSC 019322 листопада 2017 року відбулась позачергова 17 сесія районної ради 7 скликання.
Депутати розглянули 19 питань: про внесення змін до Програми економічного та соціального  розвитку Тростянецького району на 2017 рік (інформував Крилик Юрій Олександрович, начальник відділу економіки райдержадміністрації), про внесення змін до районної Програми по здійсненню контролю Тростянецьким відділенням Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС за дотриманням  зобов’язань щодо платежів          підприємствами, установами, організаціями, СПД, фізичними особами до місцевого          бюджету на 2012-2017 роки (інформував Поліщук Іван Васильович, заступник начальника  - начальник Тростянецького відділення Гайсинської ОДПІ), про внесення змін до районної  Програми забезпечення виконання Тростянецькою         районною державною адміністрацією, делегованих повноважень Тростянецькою   районною радою на 2017 рік (інформувала   Томін Наталія Іванівна, начальник управління праці та  соціального захисту   населення Тростянецької  райдержадміністрації), про внесення змін до Програми утримання об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища району на 2017 рік, про внесення змін до районної Програми підтримки Тростянецької районної організації ветеранів України на період 2016-2020 років (інформував Повидало Іван Іванович, заступник голови районної ради), про внесення змін до районної Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів у Тростянецькому районі на 2014-2018 роки (інформував Оліянчук Михайло Васильович, завідувач сектору житлово-комунального господарства  та інфраструктури райдержадміністрації), про внесення змін до Програми поліпшення техногенної та пожежної  безпеки населених пунктів та об’єктів усіх форм власності, розвитку інфраструктури підрозділів пожежно-рятувальної служби у Тростянецькому районі на 2016-2020 роки (інформував Пчелянський Віталій Петрович,  начальник   Тростянецького районного  сектору ГУ ДСНС України у Вінницькій області), про затвердження звіту про виконання районного  бюджету за 9 місяців 2017 року,  (інформувала Сандуляк Лариса Григорівна, начальник фінансового управління райдержадміністрації), про внесення змін до рішення 11 сесії районної ради  7 скликання від 15 грудня 2016    року « Про районний бюджет на 2017 рік» (інформувала Сандуляк Лариса Григорівна, начальник фінансового управління райдержадміністрації), про припинення (ліквідацію) Демидівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів (інформувала  Ільченко Ольга Федорівна – начальник відділу освіти райдержадміністрації), блок питань про затвердження технічної документації (інформувала Поник Людмила Володимирівна – голова  постійної комісії  районної ради з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони довкілля та благоустрою населених пунктів), про складання повноважень депутата районної ради (інформувала Бура Антоніна Павлівна – голова постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, взаємодії з органами місцевого самоврядування).
DSC 0197DSC 0200
 
DSC 0224DSC 0206
 
 

Україна увійшла в ТОП-50 країн рейтингу легкості сплати податків

268280Україна вдвічі поліпшила свої позиції в спільному рейтингу консалтингової компанії «PwC» та Світового банку Paying Taxes-2018 і увійшла до ТОП-50 держав цього поважного дослідження. Результати рейтингу були представлені сьогодні у Києві. Як стверджують автори  рейтингу, поліпшення позицій відбулося завдяки зниженню соціального внеску, а також низці інших новацій, запроваджених протягом останнього року. 
Рейтинг сформований за результатами дослідження 190 держав світу.  Серед показників, які аналізувалися, - частота сплати та легкість сплати податків.  Минулого року Україна в рейтингу Paying Taxes займала 84-те місце.

Лілія Гриневич: Є два фактори, які мають впливати на модель навчання для школярів з національних громад

aa3f2e4a2793d06309552650860e5423Чинна система освіти для національних меншин не дає дітям з національних громад розвиватися в межах України та порушує їхні права. Є 2 фактори, які мають впливати на модель навчання для школярів з національних громад, – мовна сім’я їхньої материнської мови та мовне середовище дітей. Про це заявила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час зустрічі з керівниками місій країн-членів ЄС сьогодні, 21 листопада 2017 року, в представництві ЄС в Україні.
«Ми переконані, що не існує єдиного підходу для всіх меншин. Є 2 фактори, які мають впливати на модель навчання для школярів з національних громад, – мовна сім’я їхньої материнської мови та мовне середовище, в якому живуть діти. Якщо в початковій школі Закон гарантує навчання мовою меншин, то у базовій та старшій школі ми пропонуємо застосовувати наступні моделі. Перша – для школярів, материнська мова яких належить групи східноєвропейських мов та які живуть у мовному оточенні мови меншини. Інша модель стосується освіти національних меншин, мова яких належать до інших мовних груп, ніж українська. Перш за все, йдеться про угорські та румунські національні меншини. В її межах передбачається, що частка рідної та української мов може відрізнятися залежно від потреб школярів та їх знання мови. У старшій школі збільшується частка предметів, які вивчаються українською», – розповіла Лілія Гриневич.
Вона додала, що «мета полягає в тому, аби дати дітям оволодіти мовою на практичному рівні та розвинути грамотність».
Рекомендоване співвідношення предметів державною та рідною мовою на різних шкільних рівнях буде визначено в Законі України «Про загальну середню освіту». Точна пропорція предметів, що вивчаються певною мовою або двомовно, залишатиметься на розсуд школи, відповідно до законодавства.
Міністр також нагадала, що для впровадження статті 7 Закону «Про освіту» передбачено перехідний до 2020 року.
 «Наступні 2 роки ми використаємо для того, щоб вдосконалити викладання української мови в тих місцевостях, де мешкають національні меншини. Це, в першу чергу, включає зміну навчальних програм для вчителів, щоб вони були підготовлені до двомовного навчання, а також друк нових підручників з української мови та двомовних глосаріїв. Передбачається й підготовка іншого дидактичного матеріалу для кращого вивчення української мови», – пояснила Міністр.
Посол Угорщини висловив думку, що навіть запропонована модель імплементації статті 7 суперечить угодам між Україною та Угорщиною, а також уточнив, чи  планує Україна імплементувати рекомендації Венеційської комісії.
«В угодах між нашими країнами та у міжнародних документах нема жодного слова про викладання 100% предметів угорською мовою. Щодо рішення Венеційської комісій, то ми давно засвідчили свою готовність імплементувати ці рекомендації, однак зовсім нещодавно прем’єр-міністр вашої країни сказав, що для нього ці висновки неважливі. Також нещодавно я була на Закарпатті і побачила, що попри суперечки про імплементацію спільнота розуміє необхідність змін», – відповіла Лілія Гриневич.  
Зі свого боку представники Австрії та Франції відзначили важливість діалогу з українськими меншинами, а також те, що сам Закон несе інноваційні зміни в системі освіти і є реформаторським.
Нагадуємо, що з 17-18 листопада Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич перебувала з робочою поїздкою на Закарпатті.

Володимир Гройсман: Добудова Меморіалу пам'яті жертв голодоморів - справа честі і відновлення історичної справедливості

Без названияЗавершення будівництва Національного музею – меморіалу пам'яті жертв голодоморів у Києві – є справою честі для нас і свідченням відновлення історичної справедливості щодо мільйонів невинно загиблих. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Напередодні роковин Голодомору 1932-33 років Глава Уряду відвідав Музей і ознайомився з проектом другої черги меморіального комплексу. 
За задумом архітекторів, вона буде "захована" в Дніпровський схил, який наразі укріплюється, що не змінить ландшафту і збереже ідею музею - як свічки пам'яті. Проект вже погоджено ЮНЕСКО.
Говорячи про шляхи фінансування робіт, Володимир Гройсман підкреслив, що готовий виступити з пропозицією виділити 50% від необхідного з Державного бюджету. "Але я також звернуся до українців всього світу, до керівників регіонів, муніципалітетів з пропозицією долучитися (до фінансування), - сказав Глава Уряду. - Це справа честі. За 24 місяці ми добудуємо музей". 
Прем'єр-міністр підкреслив, що історія і правда мають об'єднати людей. "Загинули мільйони людей, дітей! Ми тільки зараз усвідомлюємо масштаби трагедії, - сказав Володимир Гройсман - Будемо відновлювати пошуки, історичну справедливість – для нас і для майбутніх поколінь".

Тростянеччина запрошує відеоролик

Відправити в DeliciousВідправити в DiggВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в StumbleuponВідправити в TechnoratiВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в BobrdobrВідправити в LiveinternetВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в VkcomВідправити в Yaru
eskisehir escort escort izmit escort bursa ankara escort bayan samsun escort elazig escort bayan erzurum escort bayan